КАНТО́Н, у, ч.

1. Федеративна одиниця Швейцарії. Серед недоступних скель, на розграниччю [пограниччі] трьох кантонів, над озером відграється пречудово хороша і висока сцена присяги на вірність своїй країні (Фр., II, 1950, 76).

2. Дрібна адміністративно-територіальна одиниця Франції, Бельгії, Еквадору та ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 90.