КАНТИЛЕ́ННИЙ, а, е. Прикм. до кантиле́на. Він [Г. Пирогов] прекрасно володів музичним речитативом і був майстром кантиленного співу (Мист., 1, 1956, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 90.