КАНТЕЛІ́СТ, а, ч. Той, хто грає на кантеле. У Москві українські кобзарі вперше зустрілися з народними співцями всього Радянського Союзу.. — вірменськими, грузинськими, дагестанськими ашугами, карельськими кантелістами (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 89.