КАНОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., церк., книжн. Дія за знач. канонізува́ти. Канонізація Бориса і Гліба.. була своєрідною демонстрацією сили і значення руської церкви і надзвичайно сприяла зростанню її авторитету (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 497); Неправильно було б думати, що може бути якийсь один, єдино вірний переклад художнього твору. Ні, жодна уніфікація, жодна канонізація тут неможливі (Рильський, III, 1955, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 89.