КАНДІ́ЙКА, и, ж., діал. Миска з трохи загнутими всередину краями. Взявши відер, кандійок, І батько, й мати, і воно [дитя] Пішли на ярмарок (Шевч., II, 1953, 320).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 88.

Кандійка, ки, ж. Миска съ вогнутыми нѣсколько краями. Вас. 181.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 215.