КАНДЬО́Р, у, ч., розм. Рідка пшоняна або гречана каша. — Спиши про все, І що здоров’я моє слабе, а кандьор поганий (Вас., І, 1959, 77); — Тут хоч кандьор варять з пшона, а не з проса (Стельмах, I, 1962, 506).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 88.

Кандьор, ру, м. Жидкая кашица изъ крупъ или пшена. = Куліш. Як наварить кандьору, — і собакам уволю. Грин. III. 562.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 215.

кандьо́р — рідка каша, перев. з пшона, засмажена салом; куліш. Як навариш кандьору, — І собакам уволю (Б. Грінченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 272.