КАНДИБО́БЕРОМ, присл., жарт. Химерно, з викрутасами. Дивна зачіска… Якимсь таким кандибобером спускалася вона на лоба (Вишня, І, 1956, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 87.