КАНДЕЛЯ́БР, а, ч. Свічник для кількох свічок або електричних ламп. Акації стояли саме в цвіту.. Вони були схожі на здорові срібні канделябри (Н.-Лев., II, 1956, 223); Орлов підвівся, погасив свічки у бронзових канделябрах (Рибак, Помилка.., 1956, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 87.

Канделябр, ра, м. Канделябръ. Ольга вхопила канделябр, Катерина вхопила другий і всі побігли в коридор на зустріч Турманші. Левиц. Пов. 313.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 214.