КАНА́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кана́пка. Вона ніяк не може надивитись на свою милу, зграбненьку канапочку (Л. Укр., III, 1952, 503).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 87.