КАНА́ВКА, и, ж.

1. Зменш. до кана́ва 1; рівчак. Стогнучи і скрикуючи від болю, Сиволап таки дістався до водостічної канавки (Ткач, Плем’я.., 1961, 127); Для закладання живоплоту копають канавки завширшки 40-50 сантиметрів і завглибшки до 50 сантиметрів (Хлібороб Укр., 9, 1964, 24).

2. техн. Жолобок, невелика довгаста напівкругла заглибина в чому-небудь. На зовнішній поверхні поршня в спеціальних канавках розміщені поршневі кільця (Автомоб., 1957, 18); Гвинтова канавка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 86.