КАМРА́Т, а, ч., діал. Товариш. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 85.

Камрат, та, м. Товарищъ. А як прислав своє військо і свої гармати, аж тоді се урадовали всі наші камрати. Галиц. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене. Федьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 213.