КАМЕНЯ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кам’яни́стий. Ревла і шуміла бистрая Алма та розсипала холоднії води по каменястому ложі (Коцюб., II, 1955, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 82.

Каменястий, а, е. = Каменистий. Господь сорок літ не допускав їх до обітованої землі…, а водив по камінястій пустині. К. Грам. 60.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 213.