КАМАРИ́ЛЬЯ, ї, ж., книжн. Група осіб при якомусь уряді або правителі, що інтригами скеровує державні справи в своїх інтересах. І сичала двірська камарилья: — Чого він [султан] бариться?!.. (Тулуб, Людолови, І, 1957, 418); Образи царя, цариці, царської камарильї Шевченко всіляко знижує шляхом порівнянь і епітетів із тваринного й рослинного світу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 168).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 81.