КА́М’ЯНО. Присл. до кам’яни́й; як камінь. Обличчя Ріхарда Баума залишалося кам’яно спокійним (Собко, Стадіон, 1954, 232).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 86.