КАЛІГРАФІ́ЧНО. Присл. до каліграфі́чний; чітко, рівно та гарно. Одриваю шматок паперу і старанно, без вагання, виводжу: «У моїй смерті ніхто не винен». Деру. Занадто каліграфічно (Коцюб., II, 1955, 266); Ми з Шуркою малювали програмки, а Боря каліграфічно, без єдиної помилки, як друкував, переписував їх (Ів., Таємниця, 1959, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 78.