КАЛЮ́ЖНИЙ, а, е. Укритий калюжами. Калюжну дорогу геть розрито й покопано (Ю. Янов., II, 1954, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 79.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
КАЛЮ́ЖНИЙ, а, е. Укритий калюжами. Калюжну дорогу геть розрито й покопано (Ю. Янов., II, 1954, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 79.
Калюжний, а, е. Болотистый, грязный, нечистый. Пити… калюжну воду. Левиц. І.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 212.