КАЛЕЙДОСКОПІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до калейдоско́п.

2. перен. Який дуже швидко змінюється, як у калейдоскопі. Думки в голові Федора виникали і зникали з калейдоскопічною швидкістю (Ткач, Крута хвиля, 1956, 243).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 76.