КАЛАТА́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до кала́тало. На подвірні Шеньковського сторож бив у калатальце (Панч, Гомон. Україна, 1954, 111); Торохкотіло калатальце в корови на шиї.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 75.