КАЛАТА́ЛЬНИК, а, ч. Вартовий із калаталом. На селі десь знову заторохкали, мов із могили, тужні звуки.. калатальника, давали знати, що прийшов час спочинку (Досв., Гюлле, 1961, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 75.