КАЛАМБУ́РИТИ, рю, риш, недок. Говорити каламбури. — У голови — велика голова,— каламбурить мій супутник (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 74.