КА́ЙРА, и, ж. Морський полярний птах із білим пір’ям на грудях. На прибережних скелях влітку у величезній кількості гніздяться водоплавні птахи (чистуни, кайри, чайки) (Фіз. геогр.., 6, 1957, 36); Зрідка над пароплавом пролітали чайки та кайри (Трубл., Лахтак, 1953, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 73.