КАЙМА́К, у́, ч., рідко. Вершки з пряженого охолодженого молока; сир із таких вершків. Так і житимуть у горах чабани, збудувавши собі катрагу з соломи й хмизу, годуючись бринзою та молоком, каймаком та бараниною (Тулуб, Людолови, І, 1957, 358).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 73.