КАЗЕЇ́Н, у, ч. Білкова клейка речовина, що утворюється під час зсідання (вурдження) молока; використовується в харчовій промисловості, а також для виробництва фарб, пластичних мас, клею тощо. Збільшення кількості білка в раціоні корів супроводилося підвищенням удою молока і вмісту в ньому жиру та казеїну (Соц. твар., 1, 1956, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 71.