КАЗАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до каза́н 1. Дядько підливає в казанець з коновки воду (М. Ол., Леся, 1960, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 69.