КАДА́НС, у, ч. Гармонійний зворот, який завершує музичний твір або його частину. У творчості Лятошинського.. виразно проступають народні джерела: особливості народних ладів, характерні для народних пісень каданси, модуляції, послідовності акордів (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 53);* У порівн. Дружні оплески, немов якийсь ще не вивчений музи́ками могутній каданс любимої пісні, вибухнули на привітання молодого співака (Ле, Право.., 1957, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 68.