КАГА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Прикм. до кага́л 1. Він помалу позбирав про нього відомості, дізнався, що у нього є в кагальній касі значний, як на парубка, капітал (Фр., VIII, 1952, 385).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 67.

Кагальний, а, е.

1) = Кагаловий. Желех.

2) Старшина кагала.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 206.