КАВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кавча́ти. Немовлятко кавчало [від болю].. і тим кавчанням зачіпало болізні [болючі] струни материного серця (Мирний, І, 1954, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 67.