КАБІ́НКА, и, ж. Зменш. до кабі́на. І я влетів з трояндами в кабінку, Де усміхався приязно ліфтер (Рильський, II, 1960, 225); Вони зайняли окрему кабінку поближче до естради (Донч., V, 1957, 282).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 65.