КАБЗА́, КАМЗА́, и́, ж., діал.
1. Гроші. Тепер власне він обчислював,.. до якої суми заокруглиться збита вже кабза (Фр., II, 1950, 104); — Мабуть, немала й камза перепала? — питає хтось. — Та буде з нас,— одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені й кидаючи на стіл (Мирний, II, 1954, 224).
2. Гаманець. Кабза грошей добра (Сл. Гр.); — Тисячі років збирало болото вершки чорнозему, наче Кощій червінці до кабзи (Вол., Дні.., 1958, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 64.