Про УКРЛІТ.ORG

кабачок

КАБАЧО́К , чка́, ч.

1. Городня сланка рослина, кущова форма гарбуза з великими довгастими плодами.

2. Плід цієї рослини, що вживається як їжа. Кабачки вживають смажені й фаршировані, а також використовують для приготування ікри (Укр. страви, 1957, 197); Жваво торгують колгоспні ятки з городиною. Кавуни рябі й чорні, червоні помідори, сині баклажани, пізні кабачки (Ю. Янов., І, 1958, 581).

КАБАЧО́К2, чка́, ч., заст. Зменш. до каба́к1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 64.

вгору