КАБАЧКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до кабачо́к¹. Кабачкове насіння; // Пригот. із кабачків. Перехиливши й закусивши тут же [на вулиці] кабачковою ікрою або малосольною хамсою, брати Столярови хитали [ішли] далі (Смолич, V, 1959, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 64.