КАБА́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до каба́к¹. От такий-то [москаль] став біля кабацьких дверей (Кв.-Осн., II, 1956, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 64.

Кабацький, а, е. Кабацкій. Була і вишнівка, і тернівка й дулівка, було й пиво кабацьке, так дешевеньке. Кв. II. 184.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 203.