КАБАРГА́, и́, ж. Гірська безрога парнокопитна тварина родини оленячих, самець якої на животі має мускусну залозу. Далеко внизу, де починалась долина, паслася кабарга (Донч., III, 1956, 340).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 63.