ЗІТНУ́ТИ1 див. стина́ти1.
ЗІТНУ́ТИ2 див. стина́ти2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 579.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ЗІТНУ́ТИ1 див. стина́ти1.
ЗІТНУ́ТИ2 див. стина́ти2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 579.
Зітну́ти, тну, не́ш, гл. = Стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 154.