ЗІСТА́РИТИСЯ і ЗОСТА́РИТИСЯ і ЗСТА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що зіста́ріти. [Палажка:] А живуть же, бач, люди, та ще й бога хвалять за те, що так тихо. [Xвенька:] То… хто зостарився… (Мирний, V, 1955, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 579.

Зіста́ритися, рюся, ришся, гл. Состариться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 154.