ЗІСТА́РИТИ і ЗОСТА́РИТИ і ЗСТА́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Зробити старшим або старим. Вдівство та троє дітей зістарили її передчасно (Перв., Дикий мед, 1963, 449); Нужда мене зстарила і зв’ялила (Вовчок, І, 1955, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 579.

Зіста́рити, рю, риш, гл. Состарить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 154.