ЗІРЧА́СТО. Присл. до зірча́стий 1. Зірчасто ясніє між травами пахуча тоя (Турч., Зорі.., 1960, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 578.