ЗІПА́ННЯ, я, с., розм. Крик; голосний зойк. За стіною весела про щось суперечка… Долітає Андрієве зіпання: — Тетяно Гнатівно, дайте нам лекцію закінчити (Вас.. II, 1959, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 574.