ЗІЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до зіли́на. Він зірвав одну зілинку, вогку, в краплинах роси (Стельмах, На.. землі, 1949, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 573.