Зіжда́ти, жду́, ждеш, гл. Подождать. Та як же мені було тебе не зіждати. МВ. (О. 1862. І. 87).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 152.