ЗІБРА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. зібра́ти.

2. рідко. Спільне засідання членів організації, колективу; збори. Ся промова відразу влила в зібрання бадьорий, живий настрій (Фр., VII, 1951, 433); На столі президії, перед секретарем зібрання, обраним двадцятьма голосами дійсних членів проти шістьох, лежав аркушик для ведення протоколу (Смолич, Театр.., 1946, 117).

3. дорев. Зустріч групи людей, товариства для відпочинку, розваг і т. ін. Він просто втік з вечорниць, затуливши вуха, озираючись, чи хто не помітив його навіть близько хати, де було зібрання (Коцюб., І, 1955, 162); Її привозять і в зібрання. Задуха, гомін, шум і сміх, Музики грім, свічок блищання, Мелькання, вихор пар легких (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 189); Мене стали запрошувати на інтимні музичні зібрання з вечерею, влаштовувані композиторами та музикантами (Моє життя в мист., 1955, 63); // іст. Складова частина назви клубу, в якому збиралося певне коло людей. Для підкріплення коштів нашого Товариства було дано великий костюмований бал у залах колишнього Благородного зібрання (Моє життя в мист., 1955, 127); Під їдальню була відведена одна кімната в офіцерському зібранні літнього табору (Панч, В дорозі, 1959, 277).

4. Сукупність предметів, зібраних за яким-небудь принципом; колекція. У місті були й інші великі бібліотеки та рукописні зібрання, якими могли користуватися студенти (Наука.., 11, 1961, 29); // Сукупність певних текстів, зібраних і виданих разом. Справа честі діячів науки фольклористики створити і видати до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції фундаментальне зібрання кращих зразків масової поетичної творчості радянських народів (Нар. тв. та етн., 1, 1961, 11); Тексти Шевченка з альбома «Живописная Украина» не входили досі до зібрань його творів і не використовувались нашими філологами (Рад. літ-во, 2, 1962, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 570.