ЗІ́БРАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зібра́ти. Стояло військо тут зальотне, Волове, кінне і піхотне, І ввесь був зібраний повіт (Котл., І, 1952, 171); Двадцять бійців, зібраних з найрізноманітніших кутків Радянського Союзу, зріднилися в поході (Багмут, Записки.., 1961, 90); Нариси й оповідання, написані Іваном Ле за роки війни, зібрані в книзі «Мої листи» (Іст. укр. літ., II, 1956, 552); Звільниш напруження стиснутого кулака і дивишся — всі судороги, у ньому зібрані, неначе випущені на волю, розбіглися по всьому тілу (Моє життя в мист., 1955, 122); Густий гай легко затримав зібране за день тепло (Коцюб., І, 1955, 337); Все краще, чим тільки багата людська думка і фантазія, було зібране в підземних станціях метро (Руд., Остання шабля, 1959, 168); Своєчасно зібране сіно.. має в два рази більше білка, ніж пізно зібране, яке втратило зелений колір (Наука.., 1, 1957, 12); // у знач. прикм. Пустили портовики шапку по кругу і на зібрані гроші.. відправили вони тоді свого юного друга Льоню Бойка за кордон (Гончар, II, 1959, 45); На зібраному рисовому полі не видно жодних залишків .. будь-яких сторонніх рослин (Рад. Укр., 29.IX 1950, 2); — Боюсь я його, як торішнього снігу,— стрепенулась Марійка, і на зібраних устах її заворушилась упертість (Стельмах, II, 1962, 26); // зі́брано, безос. присудк. сл. Вдень їсти [горобчику] нічого, бо все зібрано в клуні (Л. Укр., III, 1952, 483); В історичному музеї зібрано багато експонатів (Чаб., Шляхами.., 1961, 12); І вже, де зібрано копи,— по стерні тракторна колона батує землю (Головко, І, 1957, 351); А тут нараз стільки зібрано [грошей], що можна не гаючись приступати до будови читальняного дому (Март., Тв., 1954, 287); На величезних плантаціях, де стояли обороною батальйони, виноград було зібрано лише частково (Гончар, III, 1959, 208); Голос у неї — слухаєш, і видається тобі, що належить він тій ідеальній істоті, в якій зібрано лише те, що робить жінку найжаданішим створінням природи (Шовк., Людина.., 1962, 109).

2. у знач. прикм. Насторожений, зосереджений. Коли розплющив очі, то побачив Марію, що вся напружена, зібрана, налягала на переднє кермо (Мур., Бук. повість, 1959, 33); Виснажений, худий такий, що аж світився, але внутрішньо зібраний, рішучий, готовий до всього, холодний, байдужий до смерті, стояв Дмитро на порозі комендантської «комісійної» кімнати (Коз., Гарячі руки, 1960, 85); // Чистий, акуратний. Красногородка була немов така, як і колись, чепурна, зібрана (Скл., Хазяїни, 1948, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 569.