ЗШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Шукати в різних місцях кілька або багато предметів, тварин і т. ін. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали (Сл. Гр.); // тільки док. Познаходити .

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 742.

Зшукувати, кую, єш, сов. в. зшукати, ка́ю, єш, гл. Отыскивать, отыскать предметы, находящіеся въ разныхъ мѣстахъ. Аф. 463. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 190.