ЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. книжн. Сполучати разом, в одне ціле (окремі частини чого-небудь).

2. техн. Скріпляти, з’єднувати (окремі деталі, секції чого-небудь).

3. анат. Бути засобом рухомого або напіврухомого з’єднання (кісток, хрящів і т. ін.) в організмі людини або тварини.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 740.