ЗЧИЩА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗЧИ́СТИТИСЯ, зчи́ститься, док.

1. Сходити після чищення; піддаватися зчищанню.

2. рідко. Ставати чистим; очищатися. Вода в річці зчистилась, остуденіла: п’єш — у горлі дере (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 739.