ЗЧА́ЛЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до зча́лити. Ходімо, хлопчику… Ти чуєш, на причалі Шепоче хвиля зчаленим човнам, Що берег, і затон, і ці дніпрові далі У спадщину залишив батько нам (Забашта, Вибр., 1958, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 737.