ЗЦІЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до зціли́тель; цілителька. Такою він і уявляв собі зцілительку. У білому халаті, з милим обличчям, теплим поглядом (Рад. Укр., 7. IX 1961, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 736.