ЗЦІ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. зціли́ти і зціли́тися. Невидиме рентгенівське проміння успішно служить не тільки для діагностики хвороби, а й для терапії, зцілення людини від недуг (Наука.., 3, 1961, 43); Горленко підвівся з ліжка і, тримаючи руку на перев’язці, рушив у неділю до костьолу «подякувати пану Єзусові за зцілення» (Тулуб, Людолови, І, 1957, 270).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 736.