ЗУСТРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зустрі́ти 1, 2. Одесо, чуєш громи канонад? То скорпіон, окутий у залізо, до брам твоїх, до рівних вулиць лізе й, вогнем зустрітий, відступа назад (Гонч., Вибр., 1959, 143); // зустрі́то, безос. присудк. сл. — Я приїхав сюди з найщирішими замірами, але мене відразу зустріто як ворога (Гр., II, 1963, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 733.