Про УКРЛІТ.ORG

зубний

ЗУБНИ́Й, а́, е́. Прикм. до зуб 1. [Юркевич:] Цілком вам співчуваю. Зубний біль — Це така мука, такий пекельний біль… (Коч., П’єси, 1951, 268); // Признач. для догляду за зубами. Перед виходом з дому мої сестри мились тут, і тепер вся кімнатчина пахтіла приємним туалетним милом і зубною пастою (Вільде, Сестри.., 1958, 296); Хтось пройшов у кінець [коридора] з рушником і зубною щіткою, пробігла через вагон провідниця (А.-Дав., За ширмою, 1963, 252); // Який лікує зуби (про лікаря). Чому дівчата не підуть до зубного лікаря? (Коцюб., III, 1956, 411); // Спеціально обладнаний, пристосований для лікування зубів. Зубна лікарня; Зубний кабінет.

∆ Зубні́ при́голосні, лінгв.— приголосні, що творяться при наближенні кінчика язика або його передньої частини до верхніх зубів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 726.

вгору